Ліквідатор судовий
Ліквідатор, призначений судом для реалізації майна підприємства, що перебуває в ліквідації, та задоволення вимог кредиторів відповідно до встановленої законом черговості.
Визначення
Ліквідатор у справі про банкрутство (судовий ліквідатор) — це призначена судом у рішенні, яким відкривається провадження у справі про ліквідацію, уповноважена особа. Він замінює керівника в управлінні підприємством: керівник втрачає право розпоряджатися майном, а правочини, вчинені без участі ліквідатора, не мають сили для провадження.
Його завдання полягає в реалізації активів, тобто в продажу майна підприємства на якомога вигідніших умовах, у стягненні дебіторської заборгованості, у пред'явленні позовів про притягнення до відповідальності, коли це виправдано обставинами, та в розподілі виручених від продажу коштів між кредиторами відповідно до встановленої законом черговості. Він складає реєстр вимог кредиторів разом із судовим керуючим (арбітражним керуючим), готує розподільчі відомості та звітує про виконання своїх повноважень перед суддею у справі про банкрутство.
Ліквідатором майже завжди є арбітражний керуючий, внесений до національного реєстру, але у невеликих провадженнях ним може бути й державний виконавець. Його винагорода встановлюється декретом залежно від суми реалізованих активів і кількості кредиторів. Він повинен бути неупередженим: він не є ні радником підприємства, ні представником кредиторів, а органом провадження.
Його повноваження та їх межі
Представляти підприємство
Ліквідатор представляє підприємство в усіх діях у межах провадження. Він може продовжити провадження у справі, розпочате до відкриття, і лише він уповноважений порушувати позови, що стосуються активу.
Продавати майно
Продаж здійснюється насамперед шляхом глобальної передачі підприємства, якщо з'явиться набувач, з дозволу судді. За відсутності такого майно продається окремо, а нерухомість — на публічних торгах після оприлюднення.
Інформувати та звітувати
Ліквідатор подає судді-комісару звіт про стан підприємства та про хід операцій. Кредиторів інформують про стани вимог і про розподіли.
Що ліквідатор вимагає від керівника
Ліквідатор вимагає від керівника всі необхідні документи: рахунки, корпоративні реєстри, чинні договори, інвентаризацію майна. Він може заслухати його щодо стану підприємства та щодо фактів, які призвели до припинення платежів, а потім передати судді-комісару відомості, які виявляють управлінську провину.
Керівник зберігає обов'язок співпрацювати: неподання документів або приховування відомостей може бути покаране судом, зокрема особистим банкрутством або забороною керувати. Саме на ліквідатора також покладається порушення позовів про відповідальність, які дозволяють відновити активи на користь кредиторів, коли керівник або третя особа сприяли виникненню заборгованості.
Часті запитання
Яка різниця між ліквідатором і судовим керуючим?
Судовий керуючий представляє кредиторів і перевіряє їхні вимоги. Ліквідатор управляє активами та реалізує їх. У справі про ліквідацію той самий фахівець часто виконує обидві функції, але ролі залишаються різними.
Чи може керівник оскаржити дії ліквідатора?
Він може звернутися до судді-комісара або до суду у випадках, передбачених законом, зокрема щодо продажу майна або щодо обсягу повноважень ліквідатора. Оскарження не зупиняє провадження.
Що відбувається після завершення повноважень ліквідатора?
Після реалізації майна та розподілу коштів між кредиторами ліквідатор клопоче про закриття провадження у справі про ліквідацію. Рішення підлягає оприлюдненню, а виключення підприємства з торгового реєстру також оприлюднюється.